1. Словник української мови у 20 томах

неухильно

НЕУХИ́ЛЬНО.

Присл. до неухи́льний.

Директор особливо уважно слідкував за тим, щоб всі обіцянки, дані на зборах, виконувалися неухильно (В. Собко);

Починаючи від 1878 року, Іван Франко неухильно іде по стопах Шевченка, який закликав гострити сокиру на царів (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неухильно — неухи́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неухильно — Присл. до неухильний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неухильно — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм. Словник синонімів української мови
  4. неухильно — Неухи́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неухильно — НЕУХИ́ЛЬНО. Присл. до неухи́льний. Директор особливо уважно слідкував за тим, щоб всі обіцянки, дані на зборах, виконувалися неухильно (Собко, Запорука.. Словник української мови в 11 томах