1. Словник української мови у 20 томах

нехватка

НЕХВА́ТКА, и, ж., розм.

Відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь; нестача.

– Не встигла я ще в ступі на кутю стовкти, аж гульк – повз двір сани із села, завернули в маєток. А ввечері чуємо: комісія то була .. Буцімто, більше як тисячу пудів нехватки виявили (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехватка — нехва́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нехватка — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови
  3. нехватка — НЕХВА́ТКА, и, ж., розм. Відсутність потрібної кількості кого-, чого-небудь. — Не встигла я ще в ступі на кутю стовкти, аж гульк — повз двір сани із села, завернули в маєток. А ввечері чуємо: комісія то була.. Буцімто, більше як тисячу пудів нехватки виявили (Головко, II,1957, 496). Словник української мови в 11 томах