нехватка
НЕХВА́ТКА, и, ж., розм. Відсутність потрібної кількості кого-, чого-небудь.
— Не встигла я ще в ступі на кутю стовкти, аж гульк — повз двір сани із села, завернули в маєток. А ввечері чуємо: комісія то була.. Буцімто, більше як тисячу пудів нехватки виявили (Головко, II,1957, 496).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехватка — нехва́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- нехватка — НЕХВА́ТКА, и, ж., розм. Відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь; нестача. – Не встигла я ще в ступі на кутю стовкти, аж гульк – повз двір сани із села, завернули в маєток. А ввечері чуємо: комісія то була .. Словник української мови у 20 томах
- нехватка — I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил. Словник синонімів української мови