нехороший
НЕХОРО́ШИЙ, а, е.
1. Який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам; поганий.
[Іван:] Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко);
Від прикрих Юхимових слів Антон почував себенедобре, хотів розвіяти в Артьомова нехороше враження (С. Чорнобривець).
2. Якому не властива порядність, вчинки якого завдають комусь неприємностей; непорядний.
Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб'язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... (О. Гончар).
3. Який характеризує кого-небудь як непорядну людину (про вчинки, поведінку тощо).
Може, там хто буде в'язнути до вас .. Або говорити різні такі слова .. нехороші. То ви нам скажіть (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- нехороший — нехоро́ший прикметник Орфографічний словник української мови
- нехороший — див. поганий Словник синонімів Вусика
- нехороший — -а, -е. Позбавлений хороших, позитивних рис; поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехороший — НЕПОРЯ́ДНИЙ (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка і т. ін. заслуговують на осуд), НЕДОСТО́ЙНИЙ, НЕДО́БРИЙ, НЕХОРО́ШИЙ (якому не властива порядність, вчинки якого завдають комусь неприємностей); НЕЧЕ́СНИЙ, БЕЗЧЕ́СНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- нехороший — НЕХОРО́ШИЙ, а, е. Позбавлений хороших, позитивних рис; поганий. Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі… (Гончар, III, 1959, 135); [Іван... Словник української мови в 11 томах