нехрист
НЕ́ХРИСТ, а, ч., заст.
1. Той, хто не належить до християн; нехристиянин, іновірець.
То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає (Л. Боровиковський);
Почувши про турка, всі враз захрестились, замахали руками: – Ой, козаче, не жури ти наші душі! Чи нам же таки, православним, під нехриста йти?! (П. Панч).
2. Той, хто не вірує в єдиного Бога; поганин, язичник.
На шпилі костьолу з'явилося досить чітке зображення змії. Спочатку думали, що її намалював якийсь нехрист (із журн.).
3. лайл. Людина, яка заперечує існування Бога; безбожник, атеїст.
Всі перехрестилися тричі, а Карпо наче знехотя: раз притулив пучки пальців до лоба, раз до грудей... – В нехристи пошився? – суворо кинув батько (А. Іщук);
– І оце б ти хотів, щоб нами нехрист правив? – обурюється богомільна господиня (М. Стельмах).
4. лайл. Про жорстоку, несправедливу, нечесну людину; недовірок, нечестивець.
Хай знають [пани], нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- нехрист — не́христ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- нехрист — Нехристиянин, іновірець, поганин; безбожник, геретик; ЛАЙ. нелюд. Словник синонімів Караванського
- нехрист — див. ворог; чорт Словник синонімів Вусика
- нехрист — -а, ч., заст. 1》 Той, хто не належить до християн. || лайл. Про того, хто не вірить у Бога. 2》 лайл. Про жорстоку, несправедливу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехрист — АТЕЇ́СТ (людина, яка заперечує існування бога), БЕЗБО́ЖНИК, НЕВІ́РУЮЧИЙ, БЕЗВІ́РНИК, БЕЗБО́ЖНИЙ рідко, НЕ́ХРИСТ заст., лайл. Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця.. я став на 13 році життя атеїстом (М. Словник синонімів української мови
- нехрист — НЕ́ХРИСТ, а, ч., заст. 1. Той, хто не належить до християн. То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає (Бор., Тв., 1957, 87); Почувши про турка, всі враз захрестились, замахали руками: — Ой, козаче, не жури ти наші душі!... Словник української мови в 11 томах
- нехрист — Нехрист, -та м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30. Словник української мови Грінченка