нехрист

Значення в інших словниках

1. нехрист — не́христ іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. нехрист — див. ворог; чорт Словник синонімів Вусика
3. нехрист — -а, ч., заст. 1》 Той, хто не належить до християн. || лайл. Про того, хто не вірить у Бога. 2》 лайл. Про жорстоку, несправедливу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нехрист — НЕ́ХРИСТ, а, ч., заст. 1. Той, хто не належить до християн; нехристиянин, іновірець. То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає (Л. Словник української мови у 20 томах
5. нехрист — АТЕЇ́СТ (людина, яка заперечує існування бога), БЕЗБО́ЖНИК, НЕВІ́РУЮЧИЙ, БЕЗВІ́РНИК, БЕЗБО́ЖНИЙ рідко, НЕ́ХРИСТ заст., лайл. Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця.. я став на 13 році життя атеїстом (М. Словник синонімів української мови
6. нехрист — НЕ́ХРИСТ, а, ч., заст. 1. Той, хто не належить до християн. То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає (Бор., Тв., 1957, 87); Почувши про турка, всі враз захрестились, замахали руками: — Ой, козаче, не жури ти наші душі!... Словник української мови в 11 томах
7. нехрист — Нехрист, -та м. Нехристь, не христіанинъ. Із своїм хоробрим гетьманом Серпягою Йваном тяжко нехриста розбивати. Макс. (1849). 30. Словник української мови Грінченка