нецікавий

НЕЦІКА́ВИЙ, а, е.

Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги; неінтересний.

Рядом з високо талановитими сторінками подаються бліді, нецікаві (М. Коцюбинський);

Коло них [гімназисток] класна дама монотонна .. розповідає щось нецікаве і нудне (Ю. Смолич);

Ярина враз опустила самопал, як дитина надто важку для неї і нецікаву іграшку (П. Панч);

// розм. Непривабливий, непоказний (про людину).

Нецікава стала Тетяна: і погляд боязкий, мова тихіша, ніби й сама понижчала, з лиця спала (С. Васильченко);

І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нецікавий — неціка́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нецікавий — -а, -е. 1》 Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги. 2》 розм. Некрасивий, непривабливий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нецікавий — БАЙДУ́ЖИЙ (кому — який не викликає до себе інтересу, не вартий уваги), НЕЦІКА́ВИЙ, НЕМИ́ЛИЙ підсил. (Ярчук:) Сергію Михайловичу, коли вам байдужий ваш власний авторитет, можете робити, як хочете або як вам скаже хтось інший (І. Словник синонімів української мови
  4. нецікавий — НЕЦІКА́ВИЙ, а, е. 1. Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги. Рядом з високо талановитими сторінками подаються бліді, нецікаві (Коцюб., III, 1956, 40); Коло них [гімназисток] класна дама монотонна.. Словник української мови в 11 томах