нецікавий

БАЙДУ́ЖИЙ (кому — який не викликає до себе інтересу, не вартий уваги), НЕЦІКА́ВИЙ, НЕМИ́ЛИЙ підсил. (Ярчук:) Сергію Михайловичу, коли вам байдужий ваш власний авторитет, можете робити, як хочете або як вам скаже хтось інший (І. Микитенко); Те, що я створив собі культ моєї дружиноньки і ношу його в серці, може, видається тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський); Не до фільму було їй, все стало немилим, коли він не з'явивсь (О. Гончар).

НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. (про людину); НЕПРИВА́БЛИВИЙ, НЕПРИВА́БНИЙ, НЕПРИНА́ДНИЙ рідше, НЕПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ книжн. (який не приваблює зовнішнім виглядом або чимось іншим); НЕЦІКА́ВИЙ розм., НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст. розм. (про людину). — От вам і вся Громоклея, — сказав Архип, немов вибачаючись за непоказну свою річку (О. Сизоненко); Записався я до неї (школи) боязким, соромливим, непомітним хлопчиком (С. Васильченко); На вулиці Сумській.. стоїть непримітний будиночок у дворі (Т. Масенко); Катерина хотіла довести світові, що тільки вона, одна вона — невродлива, малопомітна — матиме доктора Безбородька (Ірина Вільде); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Довженко); Поки що зіп'яли абиякий корівник під соломою, незавидний (В. Большак); Їх двоє зійшлося... Невидні і бідні, Обійдені щастям зрадливим.. Вона — вік без мужа, а він — без жони (М. Чернявський); Часом трапляється, що якийсь миршавий репортерчик, що на його звертали увагу тільки тоді, як дуже вбрешеться, перебувши в тюрмі, стає героєм (В. Самійленко); Оглянувши їхнє непривабливе житло, він запитав: — Оце так ви й живете? (С. Чорнобривець); І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (О. Іваненко). — Пор. 1. звича́йний.

НЕЦІКА́ВИЙ (який не викликає до себе зацікавлення, не приваблює, не привертає уваги), НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст., НУДНИ́Й підсил., НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й підсил. рідше; МАЛОЦІКА́ВИЙ (недостатньо цікавий); ПРІ́СНИЙ розм. (позбавлений інтересу, жвавості, гостроти); ПІСНИ́Й розм. (про людину — нецікавий, нудний у спілкуванні). Ти вгадала: 2 книжка "Вісника" нецікава, особливо белетристика (М. Коцюбинський); Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка); Бронко на перших порах видався Сташці досить скучним партнером (Ірина Вільде); Неповнота почувається в їхніх стосунках, якимись прісними вони здаються Марисі (О. Гончар); Коли Чумак показував йому село, він видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (В. Речмедін). — Пор. 1. нудни́й.

НУДНИ́Й (який викликає почуття нудьги своєю одноманітністю, непривабливістю вигляду тощо), НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й рідше, МАРУ́ДНИЙ розм. (Сторож:) Та й нудна оця робота — сидіти в розправі цілісінький рік! (М. Кропивницький); Раптом.. почався спів, вільний, розмірений, скучний (М. Коцюбинський); Бачила декого з професорів, одного чула на публічній лекції, ..тільки лекція була дуже марудна (Леся Українка). — Пор. 1. набри́дливий, 1. неціка́вий.