нечуйно
НЕЧУ́ЙНО.
Присл. до нечу́йний.
Володько ще спить побіч Хведота на соломі в клуні, спить міцно, як і кожного ранку, майже нечуйно, нерухомо, ніби він неживий (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me