неявний
НЕЯ́ВНИЙ, а, е.
Який проявляється не цілком відкрито.
Для багатьох озонові дірки в космосі – загроза неявна, малозрозуміла (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неявний — нея́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- неявний — Неявний. Закритий (про засідання, збори тощо). З цього приводу прийшло на одному з неявних засідань міського представництва до оживленої обміни думок (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 175) // пол. niejawny — таємний, закритий (про засідання, збори); див. іще явний. Українська літературна мова на Буковині
- неявний — -а, -е. Що не є наочним, зримим, явним; завуальований, прихований. Неявні функції мат. — функції, задані співвідношеннями, що не розв'язані відносно залежної змінної. Великий тлумачний словник сучасної мови