неявний

нея́вний

-а, -е.

Що не є наочним, зримим, явним; завуальований, прихований.

Неявні функції мат. — функції, задані співвідношеннями, що не розв'язані відносно залежної змінної.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неявний — нея́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неявний — Неявний. Закритий (про засідання, збори тощо). З цього приводу прийшло на одному з неявних засідань міського представництва до оживленої обміни думок (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 175) // пол. niejawny — таємний, закритий (про засідання, збори); див. іще явний. Українська літературна мова на Буковині
  3. неявний — НЕЯ́ВНИЙ, а, е. Який проявляється не цілком відкрито. Для багатьох озонові дірки в космосі – загроза неявна, малозрозуміла (з газ.). Словник української мови у 20 томах