неявний
нея́вний
-а, -е.
Що не є наочним, зримим, явним; завуальований, прихований.
Неявні функції мат. — функції, задані співвідношеннями, що не розв'язані відносно залежної змінної.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неявний — нея́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- неявний — Неявний. Закритий (про засідання, збори тощо). З цього приводу прийшло на одному з неявних засідань міського представництва до оживленої обміни думок (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 175) // пол. niejawny — таємний, закритий (про засідання, збори); див. іще явний. Українська літературна мова на Буковині
- неявний — НЕЯ́ВНИЙ, а, е. Який проявляється не цілком відкрито. Для багатьох озонові дірки в космосі – загроза неявна, малозрозуміла (з газ.). Словник української мови у 20 томах