низ
НИЗ, у, мн., низи́, низі́в, ч.
1. Нижня частина предмета; спід, діл.
Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (М. Коцюбинський);
З низу і майже до верху вікна були замуровані (С. Чорнобривець).
2. рідко. Внутрішній, зворотний бік чого-небудь – перев. тканини.
– Я так білю, щоб верх полотна був на сонці, а низ у воді (М. Стельмах).
3. Низька місцевість; низина, низовина.
Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Я. Щоголів);
Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах (Панас Мирний);
Білі тумани в передчутті сонця занепокоїлися по низах (О. Гончар).
4. Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія.
В VII ст. в низах Волги утворилася сильна Хазарська держава (з навч. літ.);
З усіх усюд піднялися козаки: від Чигирина, від Переяслава, від Батурина, від дніпровського низу. (О. Довженко).
5. тільки мн. Основна трудова частина населення країни – на противагу соціальним верхам.
Царизм душив, нищив талановитих людей, виходців з низів (М. Чабанівський).
6. тільки мн. Низькі звуки, ноти.
Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах, а на низах – міцний, глибокий, який гармонійно пасував до його могутньої постаті (з мемуарної літ.).
7. тільки мн. У рибальстві – нижній край невода.
Значення в інших словниках
- низ — (нижня частина чогось) спід, діл. Словник синонімів Полюги
- низ — низ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- низ — Спід, діл; (зворотний бік) Р. виворіт, спідка; (рельєф) НИЗИНА; (річки) пониззя; мн. НИЗИ, простолюддя, <�широкі> маси; МУЗ. низькі ноти <�звуки>. Словник синонімів Караванського
- низ — див. низовина Словник синонімів Вусика
- низ — -у, ч. 1》 Нижня частина предмета. || рідко. Те саме, що виворіт. 2》 Низька місцевість; низина. 3》 Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія. 4》 тільки мн. Широкі маси трудового населення. 5》 тільки мн. Низькі звуки, ноти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- низ — Спід, діл Словник чужослів Павло Штепа
- низ — Назва співацької строки в багатоголосному співі давньоруської церкви. Див. Строчний спів. Словник-довідник музичних термінів
- низ — ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь — перев. тканини), СПІД, НИЗ рідко, СПІ́ДКА розм. Виріб, виконаний в'язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня — сундучок... Словник синонімів української мови
- низ — НИЗ, у, ч. 1. Нижня частина предмета. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (Коцюб., І, 1955, 79); З низу і майже до верху вікна були замуровані (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах