низ

-у, ч.

1》 Нижня частина предмета.

|| рідко. Те саме, що виворіт.

2》 Низька місцевість; низина.

3》 Нижня течія ріки, а також прилегла до неї територія.

4》 тільки мн. Широкі маси трудового населення.

5》 тільки мн. Низькі звуки, ноти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. низ — (нижня частина чогось) спід, діл. Словник синонімів Полюги
  2. низ — низ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. низ — Спід, діл; (зворотний бік) Р. виворіт, спідка; (рельєф) НИЗИНА; (річки) пониззя; мн. НИЗИ, простолюддя, <�широкі> маси; МУЗ. низькі ноти <�звуки>. Словник синонімів Караванського
  4. низ — див. низовина Словник синонімів Вусика
  5. низ — Спід, діл Словник чужослів Павло Штепа
  6. низ — Назва співацької строки в багатоголосному співі давньоруської церкви. Див. Строчний спів. Словник-довідник музичних термінів
  7. низ — НИЗ, у, мн., низи́, низі́в, ч. 1. Нижня частина предмета; спід, діл. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (М. Коцюбинський); З низу і майже до верху вікна були замуровані (С. Словник української мови у 20 томах
  8. низ — ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь — перев. тканини), СПІД, НИЗ рідко, СПІ́ДКА розм. Виріб, виконаний в'язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня — сундучок... Словник синонімів української мови
  9. низ — НИЗ, у, ч. 1. Нижня частина предмета. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць впало на сніг (Коцюб., І, 1955, 79); З низу і майже до верху вікна були замуровані (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах