ниточка

НИ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш. до ни́тка.

Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби (Панас Мирний);

Довголітня самотність порвала ті невидимі ниточки, які зв'язували його душу з душами іншими (М. Руденко);

* У порівн. Жайворонок підлетів невисоко й повиснув, мов на ниточці (Ю. Яновський).

◇ Ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні, на ни́точці) див. ви́сі́ти;

(1) До ни́точки (д) див. ни́тка;

До [оста́нньої] ни́тки (ни́точки) див. ни́тка;

(2) Не лиша́ти бода́й найто́ншої ни́точки (д) див. лиша́ти;

Ни́тки (ни́точки) сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) див. нема́;

(3) Ни́точка обірва́лася (д) див. ни́тка;

(4) Ни́точку розплу́тати (д) див. розплу́тувати;

Обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) див. обдира́ти;

(5) По ни́точці, перев. зі сл. збира́ти. – невеличкими порціями, частками; старанно, скрупульозно.

Раніше я тебе [чоловіка] шанувала, музей твій по ниточці збираючи, а тепер ти сам себе величаєш (Є. Гуцало);

Промо́клий до кісто́к (кісточо́к, ни́тки, ни́точки) див. промо́клий;

Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки (до ни́точки, до соро́чки, до [са́мих] сорочо́к) див. промока́ти¹;

(6) Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́точка – те саме, що Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка (див. ни́тка).

Карпо Джмелик .. із Северином зсаджували на гарбу віялку. – Що ж ти робиш? – підійшов до нього Тетеря. – Це колгоспне майно, а не твоє. – Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник);

Ходи́ти по ле́зу бри́тви (ножа́) (по бри́тві, по ни́точці) див. ходи́ти;

(7) Ходи́ти по ни́точці (д) див. ходи́ти;

Ходи́ти [як (мов, ні́би і т. ін.)] по стру́нці (по стру́ночці, по ни́точці і т. ін.) див. ходи́ти.