ниточка

НИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш. до ни́тка.

Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби (Мирний, І, 1949, 359);

Довголітня самотність порвала ті невидимі ниточки, які зв’язували його душу з душами іншими (Руд., Остання шабля, 1959, 26);

*У порівн. Жайворонок підлетів невисоко й повиснув, мов на ниточці (Ю. Янов., II, 1954, 142).

◊ Ви́сі́ти на ни́точці — перебувати у надзвичайно непевному, загрозливому становищі.

— Та наше життя завше висить на ниточці. Ніколи не можна казати гоп, доки не перескочиш (Ю. Янов., II, 1958, 73);

До ни́точки — те саме, що До [оста́нньої] ни́тки ( див. ни́тка).

— Про нього [агента] вже навіть у газетах писалось, як він у Варшавській губернії обібрав до ниточки нещасних переселенців (Стельмах, І, 1962, 200);

Ни́точки сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) — те саме, що Ни́тки сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) ( див. ни́тка).

В дощ, у негоду, в осінній холод змокне [Гнат] було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині (Коцюб., І, 1955, 21);

Промо́кнути (змо́кнути) до ни́точки — те саме, що Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки ( див. ни́тка).

Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дощем, промокли до останньої ниточки (Хижняк, Тамара, 1959, 163);

Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́точка — те саме, що Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка ( див. ни́тка).

Карпо Джмелик.. із Северином зсаджували на гарбу віялку. — Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря. — Це колгоспне майно, а не твоє. — Тепер усе наше.. Твоя вже ниточка обірвалася (Тют., Вир, 1964, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ниточка — ни́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ни́точки Орфографічний словник української мови
  2. ниточка — [ниточка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. ниеточки, ниеточок дв'і ниточкие Орфоепічний словник української мови
  3. ниточка — -и, ж. Зменш. до нитка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ниточка — НИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш. до ни́тка. Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби (Панас Мирний); Довголітня самотність порвала ті невидимі ниточки, які зв'язували його душу з душами іншими (М. Руденко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. ниточка — ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні). 1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Фразеологічний словник української мови
  6. ниточка — Ниточка, -ки ж. ум. отъ нитка. Словник української мови Грінченка