новенький
НОВЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет.
1. Пестл. до нови́й.
Не журиться Катерина І гадки не має – У новенькій хустиночці В вікно виглядає (Т. Шевченко);
Дріботять новенькі черевички по підлозі, шелестить шовкова сукенка (М. Чабанівський);
– Про землю, Михайле Прохоровичу, нічого новенького не чувати? (М. Стельмах).
2. розм., у знач. ім. нове́нький, кого, ч.; нове́нька, кої, ж. Людина, яка вперше з'явилася де-небудь.
Може, його прогнали оці хлопці, що, здається, прагнули одного- .. позбиткуватися над новеньким (Ю. Збанацький);
– Людмило Петрівно! Ми вже із школи повернулися! А це що, новеньку привели? (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новенький — нове́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- новенький — див. новий Словник синонімів Вусика
- новенький — [новен'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- новенький — -а, -е, нар.-поет. 1》 Пестл. до новий. 2》 розм., у знач. ім. новенький, -кого, ч.; новенька, -кої, ж. Людина, яка вперше з'явилася де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новенький — НОВА́К (той, хто недавно вступив куди-небудь, поселився десь і т. ін. або тільки-но почав займатися чимось), НОВАЧО́К, НОВЕ́НЬКИЙ розм., СВІЖА́К розм. рідко. Як і вона, ми були новаками в бою (І. Словник синонімів української мови
- новенький — НОВЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. 1. Пестл. до нови́й. Не журиться Катерина І гадки не має — У новенькій хустиночці В вікно виглядає (Шевч., І, 1963, 23); Дріботять новенькі черевички по підлозі, шелестить шовкова сукенка (Чаб. Словник української мови в 11 томах
- новенький — Новенький, -а, -е ум. отъ новий. Словник української мови Грінченка