новенький

нове́нький

-а, -е, нар.-поет.

1》 Пестл. до новий.

2》 розм., у знач. ім. новенький, -кого, ч.; новенька, -кої, ж. Людина, яка вперше з'явилася де-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новенький — нове́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новенький — див. новий Словник синонімів Вусика
  3. новенький — [новен'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. новенький — НОВЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. 1. Пестл. до нови́й. Не журиться Катерина І гадки не має – У новенькій хустиночці В вікно виглядає (Т. Шевченко); Дріботять новенькі черевички по підлозі, шелестить шовкова сукенка (М. Словник української мови у 20 томах
  5. новенький — НОВА́К (той, хто недавно вступив куди-небудь, поселився десь і т. ін. або тільки-но почав займатися чимось), НОВАЧО́К, НОВЕ́НЬКИЙ розм., СВІЖА́К розм. рідко. Як і вона, ми були новаками в бою (І. Словник синонімів української мови
  6. новенький — НОВЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. 1. Пестл. до нови́й. Не журиться Катерина І гадки не має — У новенькій хустиночці В вікно виглядає (Шевч., І, 1963, 23); Дріботять новенькі черевички по підлозі, шелестить шовкова сукенка (Чаб. Словник української мови в 11 томах
  7. новенький — Новенький, -а, -е ум. отъ новий. Словник української мови Грінченка