ноженята
НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.).
Зменш.-пестл. до но́ги (див. нога́ 1).
Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Т. Шевченко);
Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (П. Панч);
На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (М. Шпак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ноженята — ноженя́та множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- ноженята — див. ноги Словник синонімів Вусика
- ноженята — -нят, мн. (одн. ноженя, -няти, с.). Зменш.-пестл. до ноги (див. нога 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ноженята — Ноженя́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ноженята — НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги ( див. нога́ 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч. Словник української мови в 11 томах