ноженята

НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.).

Зменш.-пестл. до но́ги (див. нога́ 1).

Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Т. Шевченко);

Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (П. Панч);

На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (М. Шпак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ноженята — ноженя́та множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
  2. ноженята — див. ноги Словник синонімів Вусика
  3. ноженята — -нят, мн. (одн. ноженя, -няти, с.). Зменш.-пестл. до ноги (див. нога 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ноженята — Ноженя́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ноженята — НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги ( див. нога́ 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч. Словник української мови в 11 томах