ноженята
НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги ( див. нога́ 1).
Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Шевч., II, 1963, 346);
Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Панч, В дорозі, 1959, 48);
На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (Шпак, Вибр., 1952, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ноженята — ноженя́та множинний іменник, істота Орфографічний словник української мови
- ноженята — див. ноги Словник синонімів Вусика
- ноженята — -нят, мн. (одн. ноженя, -няти, с.). Зменш.-пестл. до ноги (див. нога 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ноженята — НОЖЕНЯ́ТА, ня́т, мн. (одн. ноженя́, ня́ти, с.). Зменш.-пестл. до но́ги (див. нога́ 1). Ой маю, маю і ноженята, Та ні з ким, матінко, потанцювати..! (Т. Шевченко); Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (П. Панч); На куценьких ноженятах До ставка біжать качата (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
- ноженята — Ноженя́та, -ня́т, -ня́там Правописний словник Голоскевича (1929 р.)