нормально
НОРМА́ЛЬНО.
Присл. до норма́льний 1.
Тепер все буде краще, бо з завтрашнього дня почну працювати, значить, буду жити нормально (М. Коцюбинський);
// у знач. присудк. сл.
Хіба ж це нормально, що Ліні раз у раз стає соромно за батька, її дратує ота його впевненість у власній безгрішності (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нормально — норма́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нормально — Присл. до нормальний 1). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нормально — НОРМА́ЛЬНО. Присл. до норма́льний 1. Тепер все буде краще, бо з завтрашнього дня почну працювати, значить, буду жити нормально (Коцюб., III, 1956, 408); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах