нормальність
НОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. норма́льний.
Поза зоставалася та сама, але мускули тратили напруженість, ослабали до нормальності; ноги стояли на тім же самім місці й на йоту не зрушилися, але вже не були, як за секунду, готові до тигрячого стрибу (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нормальність — норма́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нормальність — -ності, ж. Абстр. ім. до нормальний. Нормальність розчину — концентрація розчину, виражена числом еквівалентів розчиненої речовини в 1 л розчину. Великий тлумачний словник сучасної мови