нормування

Значення в інших словниках

1. нормування — нормува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. нормування — -я, с. 1》 Дія за знач. нормувати. 2》 мат. Масштабування функції за узгодженням множенням її на нормівний множник. Нормування надійності — встановлення у нормативній та (чи) конструкторській документації кількісних і якісних вимог до надійності. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нормування — Вилучення певних товарів із вільного обороту, зумовлене їх нестачею, із подальшим адміністративним розподілом. Універсальний словник-енциклопедія
4. нормування — Нормува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нормування — НОРМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нормува́ти. Нормування праці є єдиною умовою, що забезпечує правильну розстановку людей на різних ділянках колгоспного виробництва (Ком. Укр., 8, 1960, 39); Нормування літературної мови. Словник української мови в 11 томах
6. нормування — рос. нормирование здійснення розрахункових операцій стосовно нормування праці, витрат, затрат, оборотних засобів і коштів, природних втрат, запасів... Eкономічна енциклопедія