1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нормування

нормува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. нормувати.

2》 мат. Масштабування функції за узгодженням множенням її на нормівний множник.

Нормування надійності — встановлення у нормативній та (чи) конструкторській документації кількісних і якісних вимог до надійності.

Нормування праці — встановлення обґрунтованої міри затрат праці на виготовлення одиниці продукції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормування — нормува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нормування — НОРМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нормува́ти. Нормування літературної мови. Словник української мови у 20 томах
  3. нормування — Вилучення певних товарів із вільного обороту, зумовлене їх нестачею, із подальшим адміністративним розподілом. Універсальний словник-енциклопедія
  4. нормування — Нормува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нормування — НОРМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. нормува́ти. Нормування праці є єдиною умовою, що забезпечує правильну розстановку людей на різних ділянках колгоспного виробництва (Ком. Укр., 8, 1960, 39); Нормування літературної мови. Словник української мови в 11 томах
  6. нормування — рос. нормирование здійснення розрахункових операцій стосовно нормування праці, витрат, затрат, оборотних засобів і коштів, природних втрат, запасів... Eкономічна енциклопедія