носогрійка
НОСОГРІ́ЙКА, и, ж., розм.
Коротка люлька для куріння.
Іван Семенович помовчав, посмоктав носогрійку, переконався, що все вигоріло, опустив її в кишеню піджака (В. Собко);
Хоч і багато шпарин було в стінах, але й через них не міг пробитися дим, який напустив з гуцульської носогрійки мій друг (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- носогрійка — носогрі́йка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- носогрійка — -и, ж., розм. Коротка люлька для куріння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- носогрійка — I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКА діал.; НОСОГРІ́ЙКА розм., ЦУПЕ́ЧКА діал. (коротка люлька); ЧЕРЕП'Я́НКА розм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О. Словник синонімів української мови
- носогрійка — НОСОГРІ́ЙКА, и, ж., розм. Коротка люлька для куріння. Іван Семенович помовчав, посмоктав носогрійку, переконався, що все вигоріло, опустив її в кишеню піджака (Собко, Справа.. Словник української мови в 11 томах