носок
НОСО́К, ска, ч.
1. Зменш. до ніс 1, 2.
– Подивилась [жінка] й зморщила носок... (Марко Вовчок);
Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить (Номис).
2. Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін.
Став [Оксен] танцювати гопак на манір лезгинки, пружно викидаючи перед собою носки чобіт (Григорій Тютюнник);
Вона вже дивилася під ноги й носками туфель не збивала мерзлих грудочок (С. Чорнобривець).
3. Передня частина багатьох предметів.
Ложку треба тримати носком до губів (з наук.-попул. літ.);
Лапчастий носок сошника розгортає ґрунт до вологого (з наук. літ.).
4. перев. мн. носки́, ів. Те саме, що шкарпе́тки. На носки́ става́ти (спина́тися і т. ін.) / ста́ти (зіп'ясти́ся і т. ін.) <�Става́ти / ста́ти на па́льці (навшпи́ньки)> див. става́ти.
○ (1) На носка́х, у знач. присл. – спираючись на передню частину ступні; навшпиньки.
З класу виходили [діти] тихенько, на носках (Є. Кравченко).
Значення в інших словниках
- носок — носо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- носок — -ска, ч. 1》 Зменш. до ніс 1), 2). 2》 Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. На носках — спираючись на передню частину ступні. 3》 Передня частина багатьох предметів. 4》 перев. мн. носки, -ів. Те саме, що шкарпетки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- носок — Шкарпетка, див. чулок Словник чужослів Павло Штепа
- носок — Носо́к, носка́, на носку́; носки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- носок — НОСО́К, ска, ч. 1. Зменш, до ніс 1, 2. — Подивилась [жінка] й зморщила носок… (Вовчок, VI, 1956, 269); Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить (Номис, 1864, № 11309). 2. Передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- носок — Носо́к, -ска м. ум. отъ ніс. 1) Носикъ. У моєї мами носок довгий. Г. Барв. 504. 2) Клювъ птицы. Рання пташка носок чистить. Чуб. І. 261. 3) Носокъ (обуви). Перебуйся назад носками. Ном. 4) У яйца: острый конецъ. Словник української мови Грінченка