нотаріальний
НОТАРІА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін.
Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (з наук.-попул. літ.);
Нотаріальні дії;
// Завірений нотаріусом.
– Я міг би одним махом всю твою хитрість розбити. Цей нотаріальний документ не тільки міг би знищити, а й віддати під суд нотаріуса, який оформив незаконну угоду (Ф. Бурлака).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нотаріальний — нотаріа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- нотаріальний — [нотар'іал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- нотаріальний — -а, -е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. Нотаріальна контора — місцевий орган нотаріату. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нотаріальний — нотаріа́льний той, що потребує засвідчення органами нотаріату; засвідчений у нотаріуса; ¤ н. акт – документ, виданий або засвідчений нотаріальним органом; ¤ н-а контора – місцевий орган нотаріату. Словник іншомовних слів Мельничука
- нотаріальний — НОТАРІА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (Наука.. Словник української мови в 11 томах