1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нотаріальний

нотаріа́льний

-а, -е.

Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін.

|| Завірений нотаріусом.

Нотаріальна контора — місцевий орган нотаріату.

Нотаріальна палата — некомерційна організація, що є професійним об'єднанням, заснована на обов'язковому членстві нотаріусів, які займаються приватною практикою.

Нотаріальний акт — а) дії нотаріальних органів для посвідчення правочинів, засвідчення і видачі документів; б) документ, виданий або засвідчений нотаріальним органом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нотаріальний — нотаріа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нотаріальний — [нотар'іал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. нотаріальний — НОТАРІА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. нотаріальний — нотаріа́льний той, що потребує засвідчення органами нотаріату; засвідчений у нотаріуса; ¤ н. акт – документ, виданий або засвідчений нотаріальним органом; ¤ н-а контора – місцевий орган нотаріату. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. нотаріальний — НОТАРІА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. Обласний суд забезпечує організаційне керівництво роботою районних (міських) народних судів і нотаріальних контор (Наука.. Словник української мови в 11 томах