нотний
НО́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до но́та¹ 1, 3.
Нотна бібліотека;
Нотні книжки.
2. Признач. для написання нот.
На другому столі .. лежали розгорнуті нотні листки паперу (І. Нечуй-Левицький);
По п'ять рядів ідуть лінійки нотні, Німі і чорні знаки виступають, Що розцвітуть колись огнями сурем, Медовими розливами скрипок (М. Рильський);
* Образно. Вогні, вогні... Велична симфонія, написана вогнями на нотних паралелях вулиць (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нотний — но́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- нотний — -а, -е. 1》 Прикм. до нота I 1), 3). Нотна бібліотека. Нотна азбука. Нотний знак — те саме, що нота1 1. 2》 Признач. для написання нот. Нотний стан — те саме, що нотоносець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нотний — НО́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до но́та¹1, 3. Нотна бібліотека; Нотні книжки. ∆ Но́тна а́збука див. а́збука; Но́тний знак — те саме, що но́та¹1. Вони нам залишилися навік, Ті чорні візерунки нотних знаків… (Рильський, III, 1961, 248); *У порівн. Словник української мови в 11 томах