нуди
НУ́ДИ, ів, мн., розм., рідко.
Те саме, що нудьга́ 1, 2.
Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Г. Хоткевич);
– Ах, як голова болить, – мовила вона сама до себе, – навіть по ночах спати не можу! А се з нудів, я знаю (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нуди — ну́ди множинний іменник нудьга розм., рідко Орфографічний словник української мови
- нуди — -ів, мн., розм., рідко. Те саме, що нудьга 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нуди — НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст. Словник синонімів української мови
- нуди — НУ́ДИ, ів, мн., розм., рідко. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Хотк. Словник української мови в 11 томах