нуди

НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст. (нудьга, супроводжувана похмурим настроєм). Та тут можна вмерти з нудьги! Ані полювань, ані бенкетів, ані танків (З. Тулуб); Одно тільки дошкуляло замкненим серед стін людям — скука (Ю. Опільський); Було їй (Білочці) сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Л. Глібов); Раптом усі відчули полегкість: сплін його високопревосходительства міг знайти розрядку (О. Полторацький). — Пор. сум.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуди — ну́ди множинний іменник нудьга розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. нуди — -ів, мн., розм., рідко. Те саме, що нудьга 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нуди — НУ́ДИ, ів, мн., розм., рідко. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. нуди — НУ́ДИ, ів, мн., розм., рідко. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Хотк. Словник української мови в 11 томах