1. Словник української мови у 20 томах

нумерація

НУМЕРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Цифрове позначення порядкових номерів предметів.

Видно, були зруйновані мало не всі будинки .. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Головко);

На площадці сходів тепер було лише по дві квартири, тому й нумерація квартир змінилася (Іван Ле).

2. мат. Сукупність способів найменування та позначення чисел; система числення.

Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (з навч. літ.).

3. Дія за знач. нумерува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нумерація — нумера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нумерація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. нумерувати. 2》 Цифрове позначення порядкових номерів предметів. 3》 мат. Сукупність способів найменування та позначення чисел; система числення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нумерація — Числування, зічислова Словник чужослів Павло Штепа
  4. нумерація — нумера́ція (лат. numeratio, від numero – лічу) 1. Позначення предметів послідовними номерами; сукупність таких номерів. 2. Найменування і позначення чисел. 3. Характеристика тонкості волокон, напівфабрикатів з них та ниток. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. нумерація — Нумера́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нумерація — НУМЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. нумерува́ти. 2. Цифрове позначення порядкових номерів предметів. Видно, були зруйновані мало не всі будинки.. Словник української мови в 11 томах