нумерація
НУМЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. нумерува́ти.
2. Цифрове позначення порядкових номерів предметів.
Видно, були зруйновані мало не всі будинки.. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (Головко, І, 1957, 460);
На площадці сходів тепер було лише по дві квартири, тому й нумерація квартир змінилася (Ле, Право.., 1957, 260).
3. мат. Сукупність способів найменування та позначення чисел; система числення.
Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (Арифм., 1956, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нумерація — нумера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нумерація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. нумерувати. 2》 Цифрове позначення порядкових номерів предметів. 3》 мат. Сукупність способів найменування та позначення чисел; система числення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нумерація — Числування, зічислова Словник чужослів Павло Штепа
- нумерація — НУМЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Цифрове позначення порядкових номерів предметів. Видно, були зруйновані мало не всі будинки .. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Словник української мови у 20 томах
- нумерація — нумера́ція (лат. numeratio, від numero – лічу) 1. Позначення предметів послідовними номерами; сукупність таких номерів. 2. Найменування і позначення чисел. 3. Характеристика тонкості волокон, напівфабрикатів з них та ниток. Словник іншомовних слів Мельничука
- нумерація — Нумера́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)