нянька
НЯ́НЬКА, и, ж.
Жінка або дівчина, що доглядає дитину.
Де багацько няньок, там дитя каліка (прислів'я);
Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки .. в ролі бонни чи няньки до її дітей (В. Самійленко);
* Образно. [Пронашка:] Комсомольцеві няньки не потрібні!.. (І. Микитенко);
– Самі впораємось! Без няньки! – забурунило внизу між возами (О. Гончар);
* У порівн. Йому навіть жаль стало тих апаратів, він так довго ходив коло них, наче нянька біля дитини (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нянька — ня́нька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ня́ньки Орфографічний словник української мови
- нянька — -и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нянька — Ня́нька, -ньки, -ньці; няньки́, няньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нянька — НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Де багацько няньок, там дитя каліка (Укр.. присл.., 1955, 128); Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- нянька — Нянька, -ки ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420. Словник української мови Грінченка