нянька

ня́нька

-и, ж.

Жінка або дівчина, що доглядає дитину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нянька — ня́нька іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири ня́ньки Орфографічний словник української мови
  2. нянька — НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Де багацько няньок, там дитя каліка (прислів'я); Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки .. в ролі бонни чи няньки до її дітей (В. Самійленко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. нянька — Ня́нька, -ньки, -ньці; няньки́, няньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. нянька — НЯ́НЬКА, и, ж. Жінка або дівчина, що доглядає дитину. Де багацько няньок, там дитя каліка (Укр.. присл.., 1955, 128); Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. нянька — Нянька, -ки ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420. Словник української мови Грінченка