німці
НІ́МЦІ, ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і ні́мка, и, ж.).
Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності.
Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (І. Нечуй-Левицький);
[Семен:] Довелось мені .. у німців стать на поденну (М. Кропивницький);
Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Леся Українка);
Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- німці — -ів, мн. (одн. німець, -мця, ч.; німкеня, -і та німка, -и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- німці — НІ́МЦІ, ів, мн. (одн. ні́мець, мця, ч.; німке́ня, і ні́мка, и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах