1. Словник української мови у 20 томах

нічліг

НІЧЛІ́Г, НОЧЛІ́Г, у, ч.

1. Зупинка де-небудь на ніч, щоб поспати, відпочити.

Час був подумати про нічліг (Я. Качура);

Вирішили проситись на нічліг, тим паче, що небо захмарилося і почав накрапувати дощ (В. Гжицький);

// Випас робочої худоби вночі.

Ось ми коням познімали Мокрі пута з ніг .. Вже скінчивсь нічліг (І. Франко);

Замфір по вечері повів коні на нічліг у свій виноградник, де поміж деревами росла густа трава (М. Коцюбинський).

2. Місце для сну і відпочинку вночі.

Всіх батьки гостинно приймали і давали нічліг, коли гості цього просили (В. Гжицький);

// Приміщення, в якому ночують.

Стояв лютий мороз, дув вітер. Нічліг тільки що одперли (А. Тесленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нічліг — нічлі́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. нічліг — Ночівля; (притулок) нічліжка. Словник синонімів Караванського
  3. нічліг — -у, ч. 1》 Зупинка де-небудь на ніч, щоб поспати, відпочити. || Пасіння робочої худоби вночі. 2》 Місце для сну і відпочинку вночі. || Приміщення, в якому ночують. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нічліг — Ночівля Словник чужослів Павло Штепа
  5. нічліг — НІЧЛІ́Г (зупинка де-небудь на ніч для сну, відпочинку; місце для сну та відпочинку вночі, звичайно не в себе вдома), НОЧІ́ВЛЯ. Час було подумати про нічліг (Я. Качура); Коморники скакали поперед безкінечної валки, щоб.. Словник синонімів української мови
  6. нічліг — Нічлі́г, див. ночлі́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нічліг — НІЧЛІ́Г, у, ч. 1. Зупинка де-небудь на ніч, щоб поспати, відпочити. Час був подумати про нічліг (Кач., II, 1958, 433); Вирішили проситись на нічліг, тим паче, що небо захмарилося і почав накрапувати дощ (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 125)... Словник української мови в 11 томах
  8. нічліг — Нічліг, -гу м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг. Федьк. Словник української мови Грінченка