нічка

НІ́ЧКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до ніч.

Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Л. Глібов);

Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого – щастя, кого – сльози, Все нічка покрила (Т. Шевченко);

* У порівн. Він ходив сумний, як нічка (П. Грабовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нічка — ні́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нічка — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нічка — НІ́ЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Гл., Вибр., 1951, 182); Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого — щастя, кого — сльози, Все нічка покрила (Шевч. Словник української мови в 11 томах