нічка
НІ́ЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч.
Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Гл., Вибр., 1951, 182);
Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого — щастя, кого — сльози, Все нічка покрила (Шевч., І, 1951, 36);
*У порівн. Він ходив сумний, як нічка (Граб., І, 1959, 346).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нічка — ні́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нічка — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нічка — НІ́ЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ніч. Нічка тиха Україну Одвідать прийшла, У садочок до калини Гостей привела (Л. Глібов); Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого – щастя, кого – сльози, Все нічка покрила (Т. Шевченко); * У порівн. Він ходив сумний, як нічка (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах