ніяк

НІ́ЯК, пред.

Немає змоги, можливості, неможливо; нема як.

Мені й самому гірко за його стан, а помогти – ніяк (М. Коцюбинський);

Випав сніг, сліду ніяк сховати (М. Шеремет).

НІЯ́К, присл.

1. Зовсім, абсолютно.

[Співець:] Ніяк не можу пригадати пісні... (Леся Українка);

Ніч колихала так ласкаво, – Проте не спалося ніяк... (М. Рильський);

Ніяк не міг вгомонитися старий, набиваючи в люльку тютюн (Григорій Тютюнник).

2. Уживається у значенні заперечної відповіді на запитання.

Чи можна сказати, що в час творення “Пана Тадеуша” Міцкевич відійшов від .. свого демократизму, від своєї революційності? Ніяк. Навпаки: революційний напрям його в цей період зріс, зміцнів і поглибився (М. Рильський).

Нія́к не мо́жна див. мо́жна.

○ (1) Аж нія́к не, у знач. част. – ніскільки не, нітрохи не.

Ці безперечні успіхи аж ніяк не повинні нас заспокоювати (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніяк — ні́як присудкове слово немає як незмінювана словникова одиниця нія́к прислівник жодним способом незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нІяк — пр. сл., нема як, неможливо. Словник синонімів Караванського
  3. ніЯк — пр., жодною мірою, ніякою силою, ні під яким оглядом; зовсім, абсолютно. Словник синонімів Караванського
  4. ніяк — див. недбало Словник синонімів Вусика
  5. ніяк — I ні`якприсл. 1》 Зовсім, абсолютно. 2》 Уживається у значенні заперечної відповіді на запитання. II н`іякприсудк. сл. Нема можливості, неможливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ніяк — ні́де (ні́як) (було́) поверну́тися. 1. Дуже тісно. Коли вперше з Петром Здором зайшов (Тиміш) до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Фразеологічний словник української мови
  7. ніяк — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм. Словник синонімів української мови
  8. ніяк — Ні́як, присл.; нія́к, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ніяк — НІ́ЯК, присудк. сл. Нема можливості, неможливо. Мені й самому гірко за його стан, а помогти — ніяк (Коцюб., III, 1956, 121); Випав сніг, сліду ніяк сховати (Шер., В партиз. загонах, 1947, 99). НІЯ́К, присл. 1. Зовсім, абсолютно. Словник української мови в 11 томах
  10. ніяк — I. Ніяк нар. Нѣтъ возможности. Ніяк мені його взяти, — далеко мжить. Ніяк ій з дому піти, бо нінакого дитину кинути. --------------- II. Нія́к нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1. Словник української мови Грінченка