ніякий

НІЯ́КИЙ, а, е, займ. запереч.

1. Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення; жоден.

Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, – І в селах так, і в городах (Л. Глібов);

– Йому, мабуть, ніяка жінка не вгодить... (Панас Мирний);

Ніяких звісток від Юрія не мала [Шура] (О. Гончар);

// Хоч би який, будь-який.

[Руфін :] Я не боюсь ніяких поговорів (Леся Українка);

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки (М. Стельмах).

2. у сполуч. з част. н і та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета.

Творчість безмежна .. і ніякий ні талант, ні геній нічого не зробить в цьому мистецтві, якщо не буде підкріплений .. знанням життя (О. Довженко).

3. у знач. прикм., розм. Поганий, нічого не вартий.

На дядькові гроші в семінарії вчився [Оверко], рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський);

Актор був з Генріха Генріховича .. абсолютно ніякий (Ю. Смолич).

4. у знач. прикм., жарг. Сильно п'яний; п'янючий.

Після довготривалих “дебатів” хлопці вийшли (сказав би – випливли) вже ніякі (із журн.).

Без [жо́дних (нія́ких, уся́ких і т. ін.)] церемо́ній <�Без [жо́дної (нія́кої, уся́кої і т. ін.)] церемо́нії> див. церемо́нія;

Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́кого (жо́дного)] су́мніву ([нія́ких (жо́дних)] су́мнівів) див. нема́.○ Без жо́дного (уся́кого, рідше нія́кого) зуси́лля <�Без жо́дних (уся́ких, рідше нія́ких) зуси́ль> див. зуси́лля;

Яки́м (нія́ким, яки́мсь) ро́бом див. роб.

◇ Без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́ див. лад;

[І (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти див. зама́нювати;

(1) Й га́дки нія́кої не ма́ти (д) див. ма́ти²; Не виклика́ти [жо́дного (будь-яко́го, нія́кого)] су́мніву ([жо́дних (будь-яки́х, нія́ких)] су́мнівів) див. виклика́ти;

[Нема́] нія́ких (жо́дних) пробле́м див. нема́;

Не ма́ти [нія́кого] ви́ходу див. ма́ти²;

Не ма́ти [нія́кого] ді́ла див. ма́ти²;

(2) Не ма́ти собі́ нія́кої га́дки (д) див. ма́ти².