ніякий

без (будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)) ла́ду́. 1. Нескладно, погано, безсистемно і т. ін. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка). 2. зі сл. тіка́ти, маха́ти і т. ін. В усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т. ін. Тікали (турки) без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Бездумним поглядом обвів о. Ананій .. обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч); Руки .. знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич). 3. Необдумано, нерозумно і т. ін. Вбовтнувся в річ без ладу (М. Номис); Без ладу живе (Сл. Б. Грінченка).

(і) га́дки не ма́ти. 1. Бути усім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати. (Трохим:) Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю, і будемо жити, гадки не маючи (Г. Квітка-Основ’яненко); Антосьо нічого не знав, що дома діється, жив собі у Волоської і гадки не мав (А. Свидницький); Зумів збити собі копійчину.., не то, що ми, дурні; тепер і гадки не має… (С. Васильченко). й га́дки не ма́ти ні про що. — Нам, панам, треба збільшувати своє двірське військо. Тоді король нас боятиметься.. Тоді ми, усі пани, й гадки не матимемо ні про що! Будемо королями (І. Нечуй-Левицький); — Поки в мене в таборі козаки да (та) гармати, я ні про що й гадки не маю (П. Куліш). і га́дки-га́доньки не ма́ти. І гадки-гадоньки не має (чабан), Пасе, і доїть, і стриже Свою худобу та співає (Т. Шевченко). ду́мки-га́дки (ду́мки-га́доньки) не ма́ти. Повбирані, заквічані (заквітчані) Та з таланом заручені, Думки-гадки не мають (Т. Шевченко); А калина з ялиною.. Думки-гадоньки не мають, В’ються-гнуться та співають (Т. Шевченко). не ма́ти собі́ нія́кої га́дки. — Прокурор викликає Гузиря до Дрогобича, а він, мов кавалер, ходить по вулиці та й не має собі ніякої гадки (С. Чорнобривець). 2. про кого—що. Зовсім, ніколи не думати про кого-, що-небудь. — Князю! Що вийде з нашого кохання? Ви, князі, про це й гадки не маєте (І.Нечуй-Левицький); І гадки не мала (Тоня) про якогось там Віталика (О. Гончар). й га́дки нія́кої не ма́ти. Про такі ж речі, як доля або недоля, щастя або безталання, вона й гадки ніякої не мала (Панас Мирний). і га́дки й ду́мки не ма́ти. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом (І.Нечуй-Левицький); // Не задумуватися над чим-небудь, не здогадуватись про щось. Куліш був певний, що робить велику честь Тарасові, запрошуючи його бути боярином на своєму весіллі, а Тарас про це й гадки не мав! (О. Іваненко); Вони (молоді референтки) й гадки не мали, що за краснобайством залицяльника ховалася дрібна душа (В. Большак); // Не сподіватися на що-небудь. Ніколи й гадки не мала, що їй доведеться працювати разом з ним (О. Донченко); // Не уявляти, не могти уявити чогось. Чимало прочитала такого в газетах, але чомусь і гадки не мала, що воно може стосуватися й її (С. Голованівський); Ніхто навіть і гадки не мав, що командир вагається або хвилюється (Ю. Яновський); // Забути про щось. І гадки не має, що до хати треба принести води (М. Стельмах). 3. про що. Нічого не знати про щось. Андрій від несподіванки розкрив рота. Про санбат він гадки не мав (Ю. Бедзик); Теперішні молоді женяться та віддаються, а як то заведено — і гадки не мають. Хіба колись дівка ішла заміж і не знала, як то весілля грати? (Є. Гуцало); Він, малий Меркурій (хлопчик), ще й гадки не мав про політику, що так схожа на людоїдку (М. Стельмах); Циклотрон значно розширив можливості експерименту і дав змогу вивчати фізичні ефекти, про які досі науковці й гадки не мали (З журналу). 4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Пани постерегли (зрозуміли), що вони пошились в дурні, що Богдан і гадки не має миритись (І.Нечуй-Левицький); Сумні почуття (Сохацького) підігрівалися натяками й докорами матері та, зрештою, й повсякденною поведінкою дружини, яка й гадки не мала міняти свої звички та уподобання (Л. Дмитерко). і ду́мки не ма́ти. — Я й думки не маю тікати од тебе, коли я сама сюди прийшла (І. Нечуй-Левицький); Щоб не мав і думки вбивця потай навіть порадіти з свого ганебного злочину, ..прошу вас: коли вже загинув мій Василь за нове життя, поховайте його теж по-новому (О. Довженко).

(і (нія́ким)) калаче́м (ме́дом) не замани́ти кого і без додатка. Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т. ін. Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький); — А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру...— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський); Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк); — .. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу).

не ма́ти (нія́кого) ви́ходу. Бути в дуже скрутному становищі. Не маючи ніякого виходу, жінка звернулась до незнайомих людей із проханням допомогти їй (З журналу).

не ма́ти (нія́кого) ді́ла до кого—чого. Не цікавитися ким-, чим-небудь. Часом батьки не мають ніякого діла до того, чим займаються у вільний час їхні діти (З газети).

нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого, що, жарт. Нічого не трапляється з ким-, чим-небудь. Такі вже ми, видно, .. що нас ніякий грець не бере — ні радіонукліди, ні нітрати (З журналу). грець ві́зьме. …І в пані Роксолани серце тьохнуло, бо їй здалося, буцім чоловіка грець візьме… (О. Ільченко).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

нія́кий чорт, грубо. Ніхто. — Мене ніякий чорт не жде! — А дома? На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти.— Мій дім, брате,.. вітер розвіяв! (О. Гончар); — А чи й справді любляться з Наталкою так, що ніякий чорт їм не страшний? (Є. Гуцало). жо́ден чортя́ка. Він на прив’язі поліз в печеру; там поприбирав сліди свого куховарства і виліз назад в доброму гаразді, повідаючи, що в печері жодного чортяки нема (О. Кониський).

нія́ким по́битом, розм. 1. Ніяк. Вже Василь ніяким побитом і не відчепиться від неї (Г. Квітка-Основ’яненко); А вернутись без горілки ніяким побитом не можна… (М. Коцюбинський); — Ану ступай сюди, шибенику! І вже по тому “ступай” я розумію, що кари не запобігти ніяким побитом… (Григір Тютюнник). 2. Не можна, зовсім неможливо. Кинулась ранком Пріська вийти з хати — ніяким побитом дверей відчинити! (Панас Мирний).

нія́ких (жо́дних, без і т. ін.) пробле́м у кого, з чим і без додатка. Усе добре, прекрасно, спокійно і т. ін.; все вирішилось — .. Тепер, здається, не тільки у вас, а й у решти членів київської делегації з виступами ніяких проблем? (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніякий — нія́кий займенник Орфографічний словник української мови
  2. ніякий — зай., жоден, ні один, нікоторий, нікотрий; (із запереченням) хай який, хоч який, <н. ніякий цар не зробить>; ЯК П-К поганий, нічого не вартий. Словник синонімів Караванського
  3. ніякий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. ніякий — [н'ійакией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. ніякий — -а, -е, займ. запереч. 1》 Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення. || Будь-який, хоч би який. 2》 у сполуч. з част. ні та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета. 3》 у знач. прикм., розм. Поганий, нічого не вартий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ніякий — НІЯ́КИЙ, а, е, займ. запереч. 1. Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення; жоден. Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, – І в селах так, і в городах (Л. Глібов); – Йому, мабуть, ніяка жінка не вгодить... Словник української мови у 20 томах
  7. ніякий — ЖО́ДЕН (уживається для вираження повного заперечення), ЖО́ДНИЙ, НІ ОДИ́Н, НІЯ́КИЙ, НІКОТРИ́Й розм., АНІЯ́КИЙ підсил., НІКОТО́РИЙ розм. рідше, ЖА́ДЕН заст., ЖА́ДНИЙ заст. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (М. Трублаїні); Олександр.. Словник синонімів української мови
  8. ніякий — Нія́кий, нія́ка, нія́ке, нія́кого, нія́кої... ні на я́кім і на нія́кім Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ніякий — НІЯ́КИЙ, а, е, займ. запереч. 1. Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення. Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, — І в селах так, і в городах (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. ніякий — Нія́кий, -а, -е Никакой. Ніяким богом не допросишся. Ном. № 4680. Не буде з цього пива ніякого дива. Ном. № 5650. без ніякого. Безъ всякаго. Словник української мови Грінченка