1. Словник української мови у 20 томах

ніяко

НІ́Я́КО, присл., у знач. пред.

Те саме, що ні́я́ково.

Було, як день не побачить Тиміш дівчини, то вже й ніяко йому (Марко Вовчок);

– Ні, Марку, ніяко мені матір'ю [на весіллі] сидіти (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніяко — ні́я́ко присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ніяко — присл., у знач. присудк. сл. Те саме, що ніяково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ніяко — НІ́Я́КО, присл., у знач. присудк. сл. Те саме, що ні́я́ково. Було, як день не побачить Тиміш дівчини, то вже й ніяко йому (Вовчок, І, 1955, 50); — Ні, Марку, ніяко мені матір’ю [на весіллі] сидіти (Шевч., І, 1963, 316). Словник української мови в 11 томах
  4. ніяко — Ніяко, ніяково нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880. Словник української мови Грінченка