1. Словник української мови у 20 томах

ніяковий

НІ́Я́КОВИЙ, а, е.

1. Незграбний, неповороткий через сором'язливість.

Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі .. Такий я був у Корсуні (М. Рильський);

Вся вона [дівчина], мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві, я ж такий сумний і ніяковий (В. Сосюра);

// Який виражає сором'язливість, незручне становище кого-небудь.

Стримана і трохи ніякова посмішка світилася на її обличчі (С. Журахович);

На великому обличчі лежав ніяковий, винуватий вираз (В. Собко).

2. Незручний, обтяжливий.

У кімнаті якусь мить стигла насторожена, напружена й ніякова мовчанка (В. Козаченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ніяковий — ні́я́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ніяковий — Соромливий, сором'язливий, сором'язний; (- мовчанку) незручний, обтяжливий; ім. НІЯКОВІСТЬ, конфуз і п. ф. від ніяковий. Словник синонімів Караванського
  3. ніяковий — ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збентежений до краю йшов (Юрко) далеко у поле, де над дорогою самотньо кривавіла горбата горобина (Ф. Словник синонімів української мови
  4. ніяковий — НІ́Я́КОВИЙ, а, е. 1. Незграбний, неповороткий через сором’язливість. Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі.. Такий я був у Корсуні (Рильський, II, 1960, 125); Вся вона [дівчина], мов зоряна розмова, мов пахучий вітер у траві... Словник української мови в 11 томах