оаз
ОА́З, у, ч.
Те саме, що оа́зис.
В цю пам'ятну поїздку ми ще одвідали музей-заповідник Тобілевичів хутір Надія. Чудовий зелений оаз – сад на дев'ять гектарів! (Т. Масенко);
На сьогодні досить усталеним є поділ сучасних поетів на три календарні угруповання: шістдесятники, сімдесятники та вісімдесятники... Сімдесятники – своєрідний оаз, котрий може існувати лише за нормального розвитку поезії шістдесятих та вісімдесятих (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me