1. Словник української мови у 20 томах

обаблений

ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм.

Постарілий;

// Характерний для старечого віку.

Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обаблений — оба́блений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обаблений — -а, -е, розм. Поморщений, постарілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Поморщений, постарілий. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (Гончар, Таврія, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах