обаблений
ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Поморщений, постарілий.
Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (Гончар, Таврія, 1952, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обаблений — оба́блений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- обаблений — -а, -е, розм. Поморщений, постарілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обаблений — ОБА́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Постарілий; // Характерний для старечого віку. Найкращі паризькі білила вже не закриють поморщеної шиї, не повернуть молодість обабленому, побуряковілому обличчю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах