1. Словник української мови в 11 томах

обабитися

ОБА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. оба́бляться; док., розм.

1. Опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку).

Павло глибоко затягнувся димом, подумав [про Катрю]: — Ще й дітей нема, а вже обабилась (Кучер, Трудна любов, 1960, 542).

2. Стати безвільним, нерішучим, боязким (про чоловіка).

[Павло:] Братці! Пан Сава хоч і попріка нас, так за діло.. Далебі, ми обабилися, братці! (Кост., І, 1967, 154);

— Смілива ж ви дама, коли турків думаєте гамселить, — сказав Комашко. — А ви ж думали як?! Ой ви, мужчини! Обабились ви зовсім за тими книжками, — сказала Христина (Н.-Лев., V, 1966, 163).

3. зневажл. Те саме, що одружи́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обабитися — оба́битися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обабитися — док., (- жінку) занедбати себе, постаріти; (- чоловіка) збабіти, забабіти, знікчемніти. Словник синонімів Караванського
  3. обабитися — -блюся, -бишся; мн. обабляться; док., розм. 1》 Опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку). 2》 Стати безвільним, нерішучим, боязким (про чоловіка). 3》 зневажл. Те саме, що одружитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обабитися — ОБА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. оба́бляться; док., розм. 1. Стати схожим на бабу (див. ба́ба¹ 2), опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку); збабіти. Павло глибоко затягнувся димом, подумав [про Катрю]: – Ще й дітей нема, а вже обабилась (В. Словник української мови у 20 томах
  5. обабитися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  6. обабитися — Обабитися, -блюся, -бишся гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303. Словник української мови Грінченка