обабитися

док., (- жінку) занедбати себе, постаріти; (- чоловіка) збабіти, забабіти, знікчемніти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обабитися — оба́битися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обабитися — -блюся, -бишся; мн. обабляться; док., розм. 1》 Опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку). 2》 Стати безвільним, нерішучим, боязким (про чоловіка). 3》 зневажл. Те саме, що одружитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обабитися — ОБА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. оба́бляться; док., розм. 1. Стати схожим на бабу (див. ба́ба¹ 2), опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку); збабіти. Павло глибоко затягнувся димом, подумав [про Катрю]: – Ще й дітей нема, а вже обабилась (В. Словник української мови у 20 томах
  4. обабитися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  5. обабитися — ОБА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. оба́бляться; док., розм. 1. Опуститися, занедбати себе; постаріти (перев. про жінку). Павло глибоко затягнувся димом, подумав [про Катрю]: — Ще й дітей нема, а вже обабилась (Кучер, Трудна любов, 1960, 542). Словник української мови в 11 томах
  6. обабитися — Обабитися, -блюся, -бишся гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303. Словник української мови Грінченка