обавок

ОБА́ВОК, вку, ч., зах.

Те саме, що оба́ва¹.

Догматична позиція [західноукраїнської літератури 20-х років] спрощувала складний процес, з обавком говорилося навіть про революційний романтизм (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me