обавок
ОБА́ВОК, вку, ч., зах.
Те саме, що оба́ва¹.
Догматична позиція [західноукраїнської літератури 20-х років] спрощувала складний процес, з обавком говорилося навіть про революційний романтизм (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me