1. Словник української мови у 20 томах

обарвлений

ОБА́РВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до оба́рвити.

Тонко попискував під ногами сніжок, обарвлений рожевими фарбами досвітку і скутий морозом (Я. Гримайло);

Сорочка на ній – латка на латці .. І спідничина в бузину обарвлена... (А. Головко);

Тодішній актор, не обарвлений гримом, костюмом, штучним світлом, мусив бути .. і сильним, і гарним (О. Ільченко).

2. у знач. прикм. Який має певне забарвлення; забарвлений.

Шкірка цитрусових складається з двох частин: верхньої, обарвленої – цедри, нижньої, білої – альбедо (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обарвлений — оба́рвлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обарвлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обарвити. 2》 у знач. прикм.Який має певне забарвлення; забарвлений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обарвлений — КОЛЬОРО́ВИЙ (який має яскравий або світлий колір); ЗАБА́РВЛЕНИЙ, ОБА́РВЛЕНИЙ розм. (якому надано певного кольору, барви, відтінків кольору). Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий, пишно убраний в кольорове убрання (І. Словник синонімів української мови
  4. обарвлений — ОБА́РВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до оба́рвити. Тонко попискував під ногами сніжок, обарвлений рожевими фарбами досвітку і скутий морозом (Грим., Незакінч. роман, 1962, 46); Сорочка на ній — латка на латці.. Словник української мови в 11 томах